Первомайск Николаевская область (Украина)

Первомайск — город областного подчинения, центр района. Расположен при впадении реки Синюхи в Южный Буг, в 180 км к северо-западу от Николаева. Железнодорожная станция Первомайск-на-Буге на линии Одесса — Котовск — Помошная. Город пересекают автодороги Умань — Одесса и Полтава — Кишинев.
Территория города и его окрестности были заселены издавна. Об этом свидетельствуют обнаруженные вблизи Первомайска остатки поселений эпохи неолита и бронзы (VI, II тысячелетия до н. э.), могильник киммерийского времени (X—VIII вв. до н. э.), а также поселения скифское (IV—III вв. до н. э.) и черняхов-ской культуры (II—VI вв. н. э.). На последнем найдены римские монеты II—IV вв. н. э. Раскопаны, кроме того, погребения кочевников IX—XII вв. н. эры.
В первой половине XIII в. с востока в Северное Причерноморье хлынули монголо-татарские орды, задержавшие на длительный период экономическое и культурное развитие этих земель. На протяжении второй половины XIV — первой половины XV в. территория между Южным Бугом, Синюхой и Кодымой находилась под властью литовских феодалов. В 1420 г. вблизи нынешнего города литовский князь Витовт соорудил арочный мост через Южный Буг, по которому проходил торговый путь с Киевщины и Брацлавщины на Очаков и Качибей (впоследствии Хаджибей). После Люблинской унии 1569 г. владения литовских князей между Южным Бугом, Синюхой и Кодымой отошли к шляхетской Польше, правобережьем Южного Буга в тот период владели крымские татары, а на левом берегу располагались зимовники запорожских казаков, сыгравших большую роль в борьбе против польских, татарских и турецких захватчиков. По Андрусовскому договору между Россией и Польшей (1667 г.) земли, на которых поселились запорожцы, находились под контролем обеих держав, а затем по «Вечному миру» (1686 г.) окончательно отошли к России. В 1676 г. запорожцы для защиты своих земель от нападений польской шляхты, татар и турок построили на левом берегу реки Синюхи, при ее впадении в Южный Буг, укрепление, получившее название Орлик (от местного урочища Орели). Рядом возникла слобода Орлик, положившая начало одной из частей нынешнего города. В 1743 г. по заданию русского правительства миргородский полковник В. П. Капнист при по-мощи французского инженера де-Боскета построил на месте запорожского укрепления 6-бастионный Орликов-ский шанец, который впоследствии находился в подчинении крепости святой Елизаветы (позднее город Елизаветград).
Основную часть населения слободы Орлик составляли запорожские казаки, украинские и русские беглые крестьяне. Со временем Орлик стал развиваться как таможенный торговый и ремесленный центр. В 1763 г. он упоминается уже как местечко, где большинство населения занималось ремеслом. Спустя год здесь были основаны пограничное комиссарство и таможня, в местечке разрешалось селиться купцам. В период русско-турецкой войны 1768—1774 гг. Орлик, как и близлежащие хутора, был разрушен татарами, которые взяли в плен около тысячи мирных жителей. Вторая русская армия, которая вела боевые действия против турецких войск, в 1770 г. подошла к Орлику, восстановила укрепление и местечко. Тогда же местечко переименовали в Екатериненшанц, а в 1781 г. — в Ольвиополь (название это происходит от древнегреческой колонии Ольвии). С января 1784 г. Ольвиополь — уездный город Екатеринославского наместничества. В 1799 г. его население составляло 835 человек. После ликвидации наместничества город с 1796 г. стал посадом, а с 1797 г.— снова уездным городом Новороссийской, с 1802 г.— Николаевской (с 1803 г. Херсонской) губерний.
Казаки и украинские беглые крестьяне в 1762 г. основали на правом берегу Южного Буга (территория эта принадлежала Крымскому ханству, находившемуся в вассальной зависимости от Турции) т. н. ханскую слободу Голту (ныне часть города Первомайска). Ее название происходит от тюркского «олта» (низменность). В 1764 г. в Голте насчитывалось до 30 хат. По Ясскому миру 1791 г. эти земли были присоединены к России; в феврале 1810 г. Голта стала предместьем Ольвиополя.
На левом берегу Южного Буга еще в 1750 г. поляки построили укрепление и карантинную заставу Бого-поль, который положил начало третьей части современного Первомайска. Первыми поселились здесь выходцы с Брацлавщины, а также из Бессарабии. История Ольвиополя, Голты и Богополя тесно связана с гайдамацким движением. Один из гайдамацких отрядов, возглавляемый Семеном Шило, в 1768 г. добрался до турецкого города Балты. Гайдамаки потребовали от турецкого правителя выдать тех шляхтичей и арендаторов, которые бежали из местечка Палиево Озеро, захваченного повстанцами. Получив отказ, казаки решили сами захватить беглецов. После кратковременного боя с турками Балта была взята, турки изгнаны из города, а шляхтичи и арендаторы перебиты. Тогда же гайдамаки заняли и ханскую слободу Голту. Этот инцидент послужил поводом для русско-турецкой войны 1768— 1774 годов.
В 1793 г. с воссоединением Правобережной Украины с Россией Богополь вошел в ее состав. Через год он стал центром одноименного уезда, а в 1796 г.— местечком Балтского уезда Подольской губернии. Со времени основания до 1853 г. Богополь был родовым поместьем магнатов Потоцких . Ольвиополь и Голта, переведенные в 1829 г. на положение военных поселений, вошли в состав четвертого Бугского уланского полка. После ликвидации военных поселений в 1857 г. Голта стала казенным селом Ананьевского уезда Херсонской губернии. В 1859 г. здесь проживало 1225 человек. В 1860 г. Ольвиополь стал заштатным городом Елизаветградского уезда Херсонской губернии, население его тогда составляло 3962 человека.
Богополь развивался преимущественно как торгово-ремесленное местечко. Часть населения занималась земледелием. Земля принадлежала помещику; за право встроить здесь дома и хозяйственные помещения нужно было вносить высокую арендную плату. Особенно большие притеснения испытывали крепостные. Из-за тяжелой барщины, введенной Потоцким, молдаванское население еще в 1820 г. оставило Богополь. Барон фон Нолькен, который в 1853 г. приобрел местечко у Потоцких, как свидетельствуют его же со-временники, совсем «разорил имение и крестьян, отняв и сменив инвентарные наделы». Те из богопольских крестьян, кто остался без земли, незадолго до крестьянской реформы 1861 г. были переведены на положение мещан, размеры же земельных участков остальных крестьян зависели полностью от самодура-помещика. В 1861 г. в Богополе насчитывалось 405 дворов, проживало 3 тыс. человек. В соответствии с «Положением» от 19 февраля 1861 г. земельные наделы от 3,5 десятины до 5 десятин получили только 204 ревизские души, у помещика осталось 1967 десятин плодородных земель. Выкупная цена душевого надела достигала 150 руб. Если учесть, что крестьянам пришлось уплатить помещику пятую часть этой суммы, а 4/5 вносить в казну (по 6 проц. ежегодно) на протяжении 49 лет, то земля обошлась им почти в три раза дороже ее рыночной стоимости.
После реформы 1861 г. в процессе развития капиталистических отношений в населенных пунктах, составивших впоследствии Первомайск, возникают промышленные предприятия. В 1872 г. в Ольвиополе начала работать паровая мельница Гана, а в 1874 г. был открыт небольшой кожевенный завод. Подавляющая часть жителей города занималась хлебопашеством, животноводством, овощеводством и пчеловодством. Согласно планам генерального межевания Ольвиополю принадлежало 6425 десятин земли, из них 350 десятин отводилось под территорию города, 2790 — под пашню и сенокосы. 2738 десятин — под хутора и пастбища. Церковь владела 297 десятинами, 250 десятин были непригодными для обработки. Наряду с хлебопашеством жители Оль-виополя чумаковали, нанимались доставлять зерно в Одессу, Николаев, Вознесенск, а более зажиточные — возили с Дона сушеную рыбу, соль и продавали в Каменец-Подольском и Староконстантинове.
Часть жителей занималась ремеслами. Здесь, в частности, были каменщики, кузнецы, сапожники, портные, литейщики — всего 165 человек. Дважды в месяц собирались базары. В 1873 г. в Ольвиополе работали общественный банк, почтовая контора, семь торговых лавок. В 1883 г. действовало несколько небольших предприятий, перерабатывавших сельскохозяйственное сырье: 4 водяные мельницы с 18 рабочими, кожевенный (60 рабочих) и винокуренный (12 рабочих) заводы, маслобойня. В Голте в 1870 г. был открыт пивоваренный, а в 1875 г.— механический завод Гейне, изготовлявший конные молотилки и оборудование для мельниц. В 1895 г. вступил в строй механический завод Фаатца. Действовали два банка. Вблизи Голты открыли гранитный карьер, где добывался ценный строительный камень. В Богополе в конце 80-х годов работали кирпичный, два свечных и медоваренный заводы.
Большое значение для развития экономики Ольвиополя, Голты и Богополя имел ввод в действие еще в сентябре 1867 г. железнодорожного участка Балта — Оль-виополь, а год спустя — Ольвиополь — Елизаветград. В 1869 г. железнодорожная станция, построенная в Ольвиополе, была перенесена в Голту. В 1899 г. частные предприниматели построили узкоколейку Руднипа — Подгородная, соединив ее с ширококолейной железной дорогой Бирзула — Помошная, а в 1907 г. узкоколейную линию продлили до Ольвиополя. В конце XIX в. в Ольвиополе проживало свыше 5,8 тыс., в Голте — более 6,5 тыс., в Богополе — более 7 тыс. человек.

Погода в Украине

Археологічні пам’ятки Гранітно-степового Побужжя і суміжних територій
Грибенніков В., Грибенніков Ю.
Каталог пам’яток археології Первомайського району
(28 поселень, 5 стоянок, 1 могильник, 96 курганів і курганних груп)


Стоянки та поселення


1. Поселення Болеславчик І – черняхівська культура (III-IV ст. н.е.), розташоване у 1 км на схід від села.
2. Стоянка Болеславчик II – неоліт (V-III тис. до н.е.), розташована у 1 км на схід від села.
3. Поселення Болеславчик III – черняхівська культура (III-IV ст. до н.е.), розташоване у 1,5 км на південний схід від села.
4. Стоянка Болеславчик IV – неоліт (V-III тис. до н.е.), розташована у 2 км на північний схід від села.
5. Поселення Грушівка І – черняхівська культура (III-IV ст. н.е.), розташоване на західній околиці села.
6. Поселення Грушівка II – черняхівська культура, розташоване у 4 км на схід від села.
7. Поселення Грушівка III – неоліт, Київська Русь (V-III тис. до н.е., ІХ-ХІ ст. н.е.), розташоване на другому острові між селами Грушівка та Мигія.
8. Поселення Грушівка IV – катакомбна культура (початок II тис. до н.е.), розташоване на першому острові біля села.
9. Стоянка Єрмолаївка І – пізній палеоліт, мезоліт (XII-VIII тис. до н.е.), розташоване у 0,5 км на схід від села.
10. Поселення Єрмолаївка II – пізня бронза (2 пол. II тис.до н.е.), розташоване у 0,5 км на схід від села.
11. Поселення Іванівка І – доба бронзи, ранні слов'яни (П тис. до н.е.; VI-VII ст. н.е.), розташоване на східній околиці села.
12. Поселення Іванівка II – черняхівська культура (Ш-IV ст. н.е.). розташоване у 2 км на південь від села.
13. Могильник Кам'яна Балка – черняхівська культура (III-IV н.е.) , розташований на території села.
14. Поселення Кам'яний Міст І – пізня бронза, черняхівська культура (2 пол. П тис. до н.е.; III-IV ст. до н.е.), розташоване у 1 км на південний схід від села.
15. Поселення Кінецьпіль – мезоліт, пізнє трипілля (X-VII тис. до н.е.; III тис. до н.е.), розташоване на острові у місці впадіння р. Кодима у р. Південний Буг.
16. Поселення Кумарі – черняхівська культура (ІІІ-IV ст. н.е.), розташоване біля села (точних відомостей немає).
17. Поселення Куріпчине І – черняхівська культура, розташоване у 1,5 км на південний захід від села.
18. Поселення Куріпчине II – пізня бронза (2 пол. II тис. до н.е.), розташоване на 350 м нижче поселення Куріпчине І.
19. Поселення Львів І – черняхівська культура (III-IV ст.н.е.), розташоване на 0,3 км на південний схід від села.
20. Поселення Мигія І – доба бронзи (II тис. до н.е.), розташоване у 3,5 км на схід від села. 21. Поселення Мигія II – неоліт (V-VI тис. до н.е.), розташоване на Компанійському острові в районі села.
22. Поселення Нова Олександрівка І – неоліт (V-VI тис. до н.е.) , розташоване на південно-західній околиці села.
23. Стоянка Новопавлівка І – мезоліт (IX-VII тис. до н.е.), розташована у 3 км на північ від села.
24. Поселення Новопавлівка II – пізня бронза (2 пол. II тис. до н.е.), розташоване у 4 км на північ від села.
25. Поселення Первомайськ І – неоліт (V-IV тис. до н.е.), розташоване у 100 м на схід від мосту через р. Південний Буг.
26. Поселення Первомайськ II – мезоліт, неоліт, пізня бронза, черняхівська культура (X-VII; VI-IV; 2 пол. II тис. до н.е. ; III-IV ст. н.е.), розташоване на території міського парку біля мосту.
27. Поселення Петрівка І – черняхівська культура, розташоване на північно-східній околиці села Катеринка.
28. Поселення Романова Балка І – черняхівська культура, розташоване у 1,5 км на схід від села.
29. Поселення Синюхін Брід І – пізня бронза, середньовіччя (можливо, козацькі старожитності); 2 пол. II тис. до н.е.; XIV-XVII ст. н.е.; розташоване на південно-східній околиці села.
30. Поселення Синюхін Брід II – неоліт (V-IV тис. до н.е.), розташоване у 3 км на північ від села.
31. Поселення Синюхін Брід III – черняхівська культура (III-IV cт. н.е.), розташоване в центрі села біля мосту через джерело.
32. Поселення Станіславчик І – пізня бронза (2 пол. II тис. до н.е.), розташоване біля села.
33. Стоянка Станіславчик II – мезоліт (X-VII тис. до н.е.), розташована біля села.
34. Поселення Станіславчик III – черняхівська культура (III-IV cт. н.е.), розташоване в центрі села.

Кургани (III тиc. до н.е. – І тис. н.е.)


35. Курганна група № 1 з 4 курганів, розташована у 5 км на північ від села Бандурка.
36. Курган № 1, розташований у 3 км на північний захід від села Бандурка.
37. Курган № 2, розташований у 3 км на південний захід від села Бандурка.
38. Курган № 3, розташований у 5 км на північний схід від села Бандурка.
39. Курган № 1, розташований у 3 км на захід від села Богослівка. 40. Курганна група № 1 з 7 курганів, розташована у 3 км на північ від села Болеславчик. 41. Курганна група № 2 з 10 курганів, розташована у 1,5 км на північний захід від села Болеславчик.
42. Курганна група № 3 з 3 курганів, розташована у 3 км на північний схід від села Болеславчик.
43. Курган № 1, розташований у 3 км на південний захід від села Болеславчик.
44. Курган № 2, розташований у 1,5 км на північний схід від села Болеславчик.
45. Курган № 3, розташований у 1,5 км на захід від села Болеславчик.
46. Курганна група з 3 курганів, розташована у 0,5 км на північ від села Довга Пристань.
47. Курган № 1, розташований у 0,5 км на схід від села Єрмолаївка.
48. Курган № 2. розташований у 1,5 км на схід від села Єрмолаївка.
49. Курган № 1, розташований у 1 км на північний схід від села Ілларіонівка.
50. Курганна група з 9 курганів, розташована у 2,5 км на південний схід від села Кам'яна Балка.
51. Курган № 1, розташований у 1 км на захід від села Кам'яна Балка.
52. Курган № 2, розташований на південно-західній околиці села Кам'яна Балка.
53. Курган № 3, розташований у 1,5 км на південь від села Кам'яна Балка.
54. Курганна група з 2 курганів, розташована у 2,5 км на південний схід від села Кам'яний Міст.
55. Курган № 1, розташований у 3 км на південний захід від села Кам'яний Міст.
56. Курган № 2, розташований у 1 км на південний захід від села Кам'яний Міст.
57. Курган № 3, розташований у 1 км на північ від села Кам'яний Міст.
58. Курган № 4, розташований у 1,2 км на схід від села Кам'яний Міст.
59. Курган № 5, розташований у центрі села Кам'яний Міст.
60. Курганна група з 14 курганів, розташована на схід від села Катеринка.
61. Курган, розташований між селами Катеринка та Кам'яний Міст.
62. Курган, розташований в північній частині села Коломіївка.
63. Курган № 1, розташований у 0,8 км на південний захід від села Кінецьпіль.
64. Курган № 2, розташований у 1,5 км на північний захід від села Кінецьпіль.
65. Курган № 3, розташований у 2 км на північний схід від села Кінецьпіль.
66. Курганна група № 1 з 4 курганів, розташована у 1 км на південний захід від села Кінецьпіль.
67. Курганна група № 2 з 4 курганів, розташована у 1 км на північ від села Кінецьпіль.
68. Курган № 1, розташований у 2 км на північ від села Кримка.
69. Курган № 2, розташований на території птахоферми села Кримка.
70. Курганна група № 1 з 2 курганів, розташована на території цвинтаря села Кумарі.
71. Курганна група № 2 з 4 курганів, розташована у 0,4 км на північний схід від села Кумарі.
72. Курган № 1, розташований у 1,5 км на північний схід від села Кумарі.
73. Курган № 2, розташований у 1 км на північний захід від села Кумарі.
74. Курган № І, розташований у 2 км на південь від села Лукашівка.
75. Курган № 2, розташований у 1,5 км на схід від села Лукашівка.
76. Курган № 3, розташований у 1,5 км на північний схід від села Лукашівка.
77. Курган № 4. розташований у 1,5 км на південний схід від села Лукашівка.
78. Курган № 5, розташований у 3 км на схід від села Лукашівка.
79. Курган № 6, розташований у 1,3 км на південний схід від села Лукашівка.
80. Курганна група № 1 з 7 курганів, розташована у 1,2 км на схід від села Лукашівка.
81. Курганна група № 2 з 2 курганів, розташована у 2,5 км на південний захід від села Лукашівка.
82. Курганна група № 3 з 2 курганів, розташована у 0,3 км на південний захід від села Лукашівка.
83. Курганна група № 4 з 2 курганів, розташована у 3,5 км на південь від села Лукашівка.
84. Курганна група з 3 курганів, розташована у 3 км на захід від села Іванівка.
85. Курган, розташований у 2 км на південний захід від села Лиса Гора.
86. Курганна група № 1 з 2 курганів, розташована на межі Арбузинського та Первомайського районів у 0,3 км на північ від дороги на село Мигія.
87. Курганна група № 2 з 11 курганів, розташована у 5,5 км на південний схід від села Мигія.
88. Курганна група № 2 з 2 курганів, розташована на межі Арбузинського та Первомайського районів біля дороги на село Мигія.
89. Курган, розташований у 2 км на південний схід від села Мигія.
90. Курганна група з 4 курганів, розташована у 3 км на захід від села Нова Олександрівка.
91. Курганна група № 1 з 3 курганів, розташована у 4 км на північ від м. Первомайськ.
92. Курганна група № 2 з 5 курганів, розташована у 0,5 км на схід від м. Первомайськ.
93. Курганна група № 3 з 3 курганів, розташована у 3 км на північ від м. Первомайськ.
94. Курган № 1, розташований у 5 км на північний схід від м. Первомайськ.
95. Курган № 2, розташований на північно-західній околиці м. Первомайськ.
96. Курган № 3, розташований на південно-східній околиці м. Первомайськ.
97. Курганна група № 4 з 2 курганів, розташована у 2 км на південний схід від м. Первомайськ.
98. Курган № 1, розташований у 1 км на північ від села Петрівка.
99. Курганна група з 7 курганів, розташована у 0,4 км на південний захід від станції Підгородна.
100. Курган № 1, розташований у 2,5 км на північ від села Підгір'я.
101. Курганна група з 2 курганів, розташована у 1,5 км на північний захід від села Підгір'я.
102. Курган № 1, розташований у 2 км на південний захід від села Романова Балка.
103. Курганна група з 7 курганів, розташована між селами Романова Балка та Львів.
104. Курган № 1, розташований у 8 км на південний схід від села Синюхін Брід.
105. Курган № 2, розташований у 5 км на схід від села Синюхін Брід.
106. Курганна група № 1 з 2 курганів, розташована у 0,7 км на північ від села Синюхін Брід.
107. Курганна група № 2 з 4 курганів, розташована у 2 км на схід від села Синюхін Брід.
108. Курганна група № 3 з 11 курганів, розташована у 2 км на північ від села Синюхін Брід.
109. Курганна група № 4 з 4 курганів, розташована у 12 км на південний схід від села Синюхін Брід.
110. Курганна група № 5 з 4 курганів, розташована у 1,5 км на схід від села Синюхін Брід.
111. Курган, розташований у 1,5 км на північний схід від села Соколівка.
112. Курган № 1, розташований у 2 км на південний схід від села Софіївка.
113. Курган № 2, розташований у 1 км на південь від села Софіївка.
114. Курган № 3, розташований у 1,5 км на північний захід від села Софіївка.
115. Курганна група з 2 курганів, розташована у 1,5 км на північний захід від села Софіївка.
116. Курганна група з 4 курганів, розташована на південно-східній околиці села Станіславчик.
117. Курган № 1, розташований у 3 км на північ від села Станіславчик.
118. Курган № 2, розташований на південно-східній околиці села Станіславчик.
119. Курган № 3, розташований у 1 км на захід від села Станіславчик.
120. Курган, розташований у 0.6 км на північний схід від села Степанівка.
121. Курган № 1, розташований у 4 км на південний схід від села Тарасівка.
122. Курган № 2, розташований у 3 км на південний схід від села Тарасівка.
123. Курганна група з 2 курганів, розташована у 2,5 км на південний схід від села Тарасівка.
124. Курган № 1, розташований у 5 км на північний схід від села Чаусове І.
125. Курган № 2, розташований у 3 км на схід від села Чаусове І.
126. Курган № 3, розташований у 3 км на північний схід від села Чаусове І.
127. Курган № 4, розташований на південно-східній околиці села Чаусове І.
128. Курганна група з 3 курганів, розташована у 4 км на північний схід від села Чаусове І.
129. Курган, розташований у 5 км на захід від села Чаусове ІІ.
130. Курган, розташований у 1 км на південь від села Шевченко.


Мой прапрадед Гарбут Василий (Garbut) родом из Вознесенска, потом жил в селе Синюхин Брод. Сейчас его потомки расселены по России и Украине, возможно есть родственники за границей. Прошу откликнуться. Деревья родословной Гарбут (Garbut) смотрите на страницах:

Родословное дерево Гарбут Василия (19-21 века).136 персон.

Дерево родослоной. Родоначальники Гарбут Афанасий и Гарбут Онуфрий
(19-21 века). 121 персона.


На этом сайте Вы сможете найти информацию и поделиться своими знаниями. Пишите


Персональная страница рода Гарбут (Garbut)


Наш род -Гарбут


Погода сегодня в Первомайске


История Николаевской области

Вознесенск

Врадиевка

Синюхин Брод

История Полтавской области

История Херсонской области



Hosted by uCoz


Hosted by uCoz
Яндекс цитирования
Hosted by uCoz